Початок ХХІ століття, США, науковий бум: американські вчені експериментально підтверджують теорію Альберта Ейнштейна про те, що на відстані від Землі перебіг часу є швидшим. Отже, чим вище над рівнем моря людина живе, тим швидше вона старішає. Та не лише «фізикою» ускладнене життя на останніх поверхах в Україні. Підводні камені можуть ховатися навіть під дахом будинку.
Життя під дахом слід розглядати у кількох аспектах. І перший, про який піде мова, – це економія. У переважній більшості випадків квартира на останньому поверсі, особливо старого будинку, коштує дешевше тієї, що розташована нижче. Візьмемо для прикладу п'ятий поверх «хрущовки». Причин, нехай і незначних, для знижки кілька. Та найбільш вразливе місце тут, звичайно, дах.
Не дахом єдиним
І справа не лише в тому, що сама крівля може бути не відремонтованою. Над головою у «найвищого» мешканця знаходиться технічний поверх із гідрокомунікаційною системою. За несправності останньої й трапляються затоплення. Однак вирішити це можливо. Можна за власні гроші зробити гідроізоляцію, а можна звернутися по допомогу до держструктур. Так і вчинила киянка Катерина Луценко. «Наша родина живе на п'ятому поверсі «хрущовки» вже понад 40 років. І лише навесні 2007-го ми зіткнулися із проблемою затоплення – протікала стеля у ванній кімнаті та на кухні, – розповідає Катерина. – Я написала листа до ЖКГ району, до міськради, зібрала підписи мешканців під'їзду. Якою була причина затоплення – чи то стара крівля, чи то наслідки встановлення супутникових антен, чи то проблеми з гідросистемою – я не знала. Однак дах безкоштовно полагодили вже за тиждень».
Якщо протікання стелі – це проблема наочна: працівників ЖЕКу можна привести додому і вказати на вологі сліди, то як чинити з іншими труднощами – температурою повітря на останньому поверсі? У дахах багатьох будинків є щілини: часто недостатні для того, щоб у негоду «найвищий» мешканець залишився затопленим, однак ідеальні, аби стати причиною протягів. Тому й взимку у кімнатах люди мерзнуть. Вирішити це, звичайно, можна – шляхом теплоізоляції, – однак мешканці останнього поверху мають бути матеріально готовими до того, що проблему усувати їм доведеться за власний рахунок.
Запланованого 3 роки чекають
Окремим питанням йде перепланування квартири. Відомо, що перед тим, як розширювати та видозмінювати умови проживання, слід отримати дозвіл. Зробити це можна таким чином: подати до райадміністрації листа про заплановане перепланування (чітко вказавши його характер) та прохання дозволити збір проектної документації. Після розгляду заяви комісія виносить ухвалу, а ви звертаєтесь до проектної організації. Шляхом підете офіційним, однак часу це може забрати багато – до півроку. Саме тому в більшій кількості випадків українці «розправляються» із «зайвими» стінами самостійно.
Архітектор Ольга Драженко з цього приводу має свою професійну думку: «Робити перепланування квартири, не звернувшись до дизайнера або архітектора, в будь-якому разі небезпечно. Тому що людина через халатність може знести тримальну стіну, сама про це навіть не здогадуючись. Найпоширеніші порушення, які я спостерігала на власні очі, – це збільшення площі санвузла та ванної кімнати за рахунок житлової території, а також об'єднання лоджії або балкону із приміщенням квартири за рахунок розбирання зовнішньої стіни». Дотримання цих норм загальне для всіх, і Ольга радить йти офіційним шляхом, однак вона наголосила, що отримати дозвіл в БТІ на перепланування квартири мешканцям останнього поверху легше. «Це пов'язано із тим, що над головою у «найвищих» жителів більше ніхто не живе і відповідальності за життя сусідів зверху нести не треба, – говорить О. Драженко. – До того ж, ці мешканці мають більше прав доступу на горище (Авт.: домовляються із ЖЕКом про можливість встановлення там власних броньованих дверей та відеонагляду, аби убезпечити себе від непроханих гостей на горищі). Деякі люди навіть розширюють свою квартиру за рахунок техповерху».
І якщо багато хто після прочитаного все ж зважиться робити архітектурні зміни квартири «на авось», зазначимо: якщо перепланування помешкання не є зареєстрованим, житлову площу потім неможливо буде продати, подарувати, віддати під заставу та передати у спадок.
Економія з висоти пташиного польоту
Виявляється, вирішальним фактором серед українців у придбанні житла на останньому поверсі «висотки», є... гарний краєвид. Саме такої думки дотримується агент з нерухомості Галина Слободянюк: «До мене часто звертаються люди, які просять підібрати квартиру у новому будинку під дахом, і головне для них, щоб вид із вікна відкривався просторий. Тих же, хто купує квартиру на останньому поверсі за причини елементарної економії, на диво менше». Та економити є на чому. Для прикладу візьмемо столицю, тому що саме в Києві розташовані найвищі житлові будинки України. Якщо дім налічує 22 поверхи, найдорожчими будуть квартири з 3 до 13 поверху, з 13 до 20 ціна вже нижча. А 1-2 та 21-22 поверхи найдешевші. Різниця ж між найдорожчим та найдешевшим поверхом коливається від 2 до 5 тисяч доларів. Перші поверхи знаходяться ближче до землі й, відповідно, привертають найбільше уваги злодіїв, а квартири під дахом коштують дешевше, бо люди остерігаються, що ліфт буде часто несправним. Однак Галина Слободянюк зазначає, що іноді абсолютно однакові за проектом «найвищі» квартири, які знаходяться в одному домі, відрізняються за ціною чи не вдвічі! «Це залежить знову ж таки від виду з вікна, – пояснює агент з нерухомості. – У моїй практиці був випадок, коли я займалася продажем двох квартир у новому домі. Вікна одного помешкання виходили на Дніпро, міст Патона та дзвіниці Києво-Печерської Лаври. А з іншої квартири на цьому ж поверсі відкривався вид на стіну протилежного будинку». Взагалі ж в Україні є коефіцієнт, за яким визначається ціна на квартиру в залежності від географічного розміщення населеного пункту та поверху, на якому знаходиться житло.
Форум в поміч
На українських інтернет-форумах можна зустріти повідомлення приблизно такого змісту: «Я боюся купувати квартиру під дахом, бо чув, що в українських містах протипожежні автодрабини не перевищують довжини 16-поверхового будинку», або: «Ні за що не придбаю квартиру на останньому поверсі, тому що у разі пожежі ліфт вимикається. А якщо протипожежна група не встигне швидко приїхати? Люди з верхніх поверхів ризикують залишитися у вогняній пастці».
З огляду на ці повідомлення наша газета звернулася до Головного управління МНС України в м. Києві, аби дізнатися подробиці пожежного обслуговування столиці. «Для того, щоб впоратись із займанням на рівні 16 поверху і вище, потрібні 4 автоцистерни, автогазодимозахисні служби, 50-метрова автодрабина або колінчатий підйомник довжиною 90 метрів, – розповідає представник прес-служби Андрій Онищенко. – У разі евакуації людей сили та засоби можуть нарощуватись за вимогою керівника гасіння пожежі. Взагалі у Києві протипожежні сили розподіляються таким чином: 30-метрові автодрабини – 11 штук, 50-метрові автодрабини – 2 штуки, 30-метрові колінчаті підйомники – 3 штуки, 54-метровий колінчатий підйомник – 1 штука, 90-метровий колінчатий підйомник – 1 штука». Незважаючи на те, що в Києві зараз йде активне будівництво висотних будинків, і є найвищий в Україні житловий комплекс висотою у 38 (!) поверхів, Андрій Онищенко запевнив, що такої кількості протипожежної техніки достатньо для обслуговування усіх 10 районів столиці. «Окрім того, сучасні житлові будинки забезпечені перехідними повітряними галереями, – додав Андрій Онищенко. – Наявні також автономні насосні станції. Що важливо, є спеціальні засоби, які в екстрених ситуаціях активують роботу ліфта. Це потрібно для того, щоб підняти на найвищі поверхи пожежну групу». Однак ідея встановлення системи протипожежних труб для кожної окремої квартири нової багатоповерхівки поки що залишається ідеєю. А точніше, як повідомили нам у прес-службі «розробкою такого проекту займається нормативно-технічний відділ Головного управління». Про пожежогасіння за допомогою повітряної техніки сказано не було нічого.
Підсумовуючи, зазначимо, що вирішальним фактором у виборі квартири є саме поверх. І окрім економії під дахом «хрущовки» та краєвиду, що відкривається з багатоповерхівки, слід звертати увагу ще й на ряд, здавалося б, дрібниць. Як, наприклад, місце розміщення будинку. Ще півроку тому у столичному троєщинському масиві ледь не згоріла квартира. Знаходилася вона у не найвищому в Києві, 16-поверховому будинку, та й протипожежна машина приїхала із обладнанням, достатнім для гасіння займання. Однак під'їхати до будівлі впритул вона не змогла. Причина банальна: дім стоїть на пагорбі, а автодрабина пожежної машини, що вимушена була припаркуватись на тротуарі, з такої відстані діставала лише до 12 поверху. В акурат до вікон квартири, в якій відбулося займання.
Ганна Устинова
