Тетяна Шальман
президент Асоціації приватних інвесторів та власників
В Україні за кошти громадян зводиться 80% всіх новобудов, лише 20% за бюджетні. За даними Мінрегіонбуду України з 2700 житлових об’єктів, будівництво зупинено майже на половині 1102 об’єкти має ступінь готовності більше 50 відсотків.
У Києві сотні недобудованих будинків покинуті забудовниками. Невже потрібно було чекати настання світової кризи, щоб звернути увагу на проблеми у будівельній галузі.
Лише 14 січня 2009 року ввійшов в дію Закон України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва», підписаний Президентом України. (До нього ще повернемося, оскільки за оцінками експертів, закон не вплине на покращення ситуації).
А до цього часу довгі роки мовчання та поневірянь простих приватних інвесторів, які гроші вкладали у житло не задля отримання прибутку, а задля покращення житлових умов.
Після славнозвісної афери «Еліта-центр», найбільшого розголосу набула справа навколо БК «УкрАзіаБуд», яка змушує хвилюватися тих, хто вже не один рік напружено поглядає на шість будинків у 2-му мікрорайоні Троєщини, які стали черговим довгобудом за адресою: проспект Генерала Ватутіна, 9 корпуси 1-6.
Замовником будівництва «Дніпровських веж», як називають ці будинки, є Головне управління Внутрішніх військ МВС України, а БК «УкрАзіаБуд» донедавна була генпідрядником. 127 мільйонів гривень бюджетних коштів поглинув об'єкт до 2003 року та коли грошей не вистачило для завершення роботи, було прийнято рішення — залучати кошти приватних осіб. Останні охоче згодилися інвестувати, не підозрюючи, що будівництво затягнеться на довгі роки.
Починаючи з 2003 року приватні інвестори укладали інвестиційні угоди, де встановлений термін здачі будинків був 2005 рік.
І вже того року, коли неозброєним оком видно, що будівництву кінця немає, приватні інвестори почали об’єднуватися.
Оскільки впродовж двох років від керівного складу Замовника будівництва ВВ ГУ МВС України, генерального підрядника БК «УкрАзіаБуд» інвестори чули лише порожні обіцянки. Зібравшись вкотре вирішили – нас почують, коли будемо РАЗОМ.
Народжувалася Асоціація приватних інвесторів та власників швидко, але довго шукали шляхи захисту: не раз проводили мітинги, писали десятки листів до органів влади, відбувалося сотні зустрічей. Можливо не все ще залишилося позаду, але перший і дуже впевнений крок зроблено.
Всі, хто повірив, що захист приватних інвестицій в Україні можливий, згодився розпочати оформлення права власності на частку в об’єкті незавершеного будівництва. Мали поспішати саме з оформлення, оскільки проти БК «УкрАзіаБуд» розпочали справу про банкрутство. А відповідно до законодавства, в процедуру банкрутства потрапляє все рухоме й нерухоме майно. Щоб квартири приватних інвесторів не стали ліквідаційною масою, щоб самі приватні інвестори почувалися впевненіше, й було однозначно вирішено – треба отримувати право власності на частку в об’єкті незавершеного будівництва.
Неодноразово звертаючись до Міністерства юстиції, ми отримали консультаційні роз’яснення, що й справді запропонований нашими юристами шлях є вірним. За згодою сторін: будівельної організації та фізичної особи укласти договір про розгляд суперечки у третейському суді. Поясню чому виникла необхідність розпочати справу саме з третейського суду. Звернувшись 2006 року до районного суду з позовом про визнання права власності на частку в об’єкті незавершеного будівництва, суд відмовив у розгляді справи, мовляв поштової адреси немає. Це був лише привід для відмови.
Лише завдяки дипломатичній наполегливості керівника Асоціації було отримано від Будівельної Корпорації «УкрАзіаБуд» згоду на розгляд справи у третейському суді. Отримавши таке рішення, замовники будівництва ГУ ВВ МВС України , аби якимось чином залагодити вкрай напружену ситуацію, згодилися допомагати вести переговори в інших інстанціях, аби визначити подальші кроки.
Задля реєстрації права власності у Київському міському Бюро технічної інвентаризації за рішенням третейських судів, треба пройти певну процедуру: звернутися до БТІ з проханням зареєструвати, тобто виконати рішення третейського суду. БТІ у встановлений термін має відповісти, що виконає лише рішення суду загальної юрисдикції. Приватні особи з рішеннями третейських судів на підставі таких відмов БТІ звертаються до загального суду, отримують виконавчий лист – зобов’язання БТІ зареєструвати.
Як результат приватні інвестори отримали право власності на частку в об’єкті незавершеного будівництва та право власності на квартиру, отримали у БТІ реєстраційне посвідчення.
Вся ця процедура, узгодження, тривали 9 місяців – з січня до вересня 2007 року.
Після того, як інвестори «Дніпровських веж» захистили себе, до Асоціації почали звертатися й приватні вкладники у будівництво житла інших об’єктів.
Лише за 2007 рік до Асоціації приватних інвесторів та власників по допомогу звернулися приватні інвестори, які інвестували будівництво житла через такі будівельні організації:
- компанії «Київвисотбуд» та «Агробудпереробка», які призупинили будівництво за такими адресами у Києві: вул.. Сім’ї Сосніних 4-а, вул.. Старонаводницька 14-д; у м. Бориспіль по вул.. Київський шлях 97; у смт. Чубинське по вул.. Погребняка 14-а. Вже вкотре урядова комісія зупиняла відкриті у Донецьку та Харкові судові справи про банкрутство «Київвисотбуд».
- компанії «Галичинабуд», яка фінансово не спроможна продовжувати будівництво по вул.. Лаврухіна, 4, та Лаврухіна,8, де замовником будівництва є Деснянська районна державна адміністрація;
- за тією ж адресою по вул. Лаврухіна компанія «СмартехСистемз» припинила будівництво 2-х будинків №5, №6, у мікрорайоні 26а, масиву Троєщину. Хоча КМДА знайшло вихід із цієї ситуації – виділи новим забудовникам
- компанії БК «УкрАзіаБуд», яка навіть не розпочинала будівництво за адресою м. Київ, вул. Драгомирова, 2-а (хоча всі функції забудовника передала новоствореній компанії «АКСбуд».
- компанії АТЗТ «ДВК», яка лише розпочала будівництво на вул.. Дегтяренко, 22 у м. Києві, хоча інвестиційні договори укладала з інвесторами ще у 2002 році;
- компанії «Уран», яка гроші приватних інвесторів перерахувала кредитній спілці «Добробут» але окрім паркана за адресою вул. Героїв Севастополя впродовж чотирьох років нічого не будується, оскільки йдуть судові суперечки між власниками автостоянки та забудовниками. Рішення сесії Київради видавалося на земельну ділянку, де розташовується й досі автостоянка.
- не розпочато будівництво і за адресою проспект Правди, де гроші приватних інвесторів отримувала компанія «Доброта».
- прострочені терміни будівництва і за адресою вул.. Васильківська, де забудовником є фірма «Форумінвест»;
- й досі будівельна організація «Інтербудінвест» не здала будинок в експлуатацію за адресою проспект Перемоги 131;
- підтримки і захисту потребують ті, хто фінансував будівництво за адресою Святошинська площа, 1 і т. д.
- київська фірма «Біо-Оріана», побудувала 9-ти поверховий житловий будинок поблизу окружної дороги на Борщагівці на гроші пайщиків, відмовляється видавати документи для оформлення права власності.
Можна й далі продовжувати перелік організацій, які, починаючи із 2003-го року, залучали кошти приватних осіб та відповідно до умов інвестиційних договорів повинні були закінчити будівництво об’єктів вже до кінця 2005 та 2006-го років. Але умови інвестиційних договорів не виконуються, люди занепокоєні таким становищем.
Приватні інвестори багатьох об’єктів почали оформляти права власності, щоправда їм не доводилося йти таким довгим шляхом. Вже були практичні напрацювання.
Та отримавши право власності, не означало подальшого мовчазного споглядання. Квартири не будувалися, на об’єктах стояла й стоїть повна тиша.
Хіба що час від часу забудовники змінюються. Так на об’єкті «Дніпровські вежі» забудовник- генеральний підрядник БК «УкрАзіаБуд» передала функції забудовника до ТОВ «Етьєн-вест», який взяв зобов’язання добудувати та здати в експлуатацію. Можливо так би і сталося, якби ця будівельна організація не стала ласим шматком для рейдерської атаки. Керівництво товариством прибрали до рук ті, то впродовж багатьох років займалися рейдерством не лише в Україні, їх розшукують в Росії, Молдові і тепер в Україні.
На нашому будівництві ці люди прокрутили чергову аферу. Прикро відзначати, що все це відбувається за участі замовника будівництва ГУ ВВ МВС України. За трьохстороннім договором ТОВ «Етьєн-вест» отримав 11 тисяч квадратних метрів, з них 2, 5 тисячі – офісних приміщень, решта – житлові. З унікальним позовом звернулася ця організація чомусь аж до Фастівського міськрайонного суду Київської області, а не за місцем знаходження майна чи реєстрації сторін за договором. Мовляв громадянин Коник Євген Борисович заважає забудовникам зайти на об’єкт, виконувати будівельні роботи. Тому ТОВ «Етьєн-вест», щоб усунути ці перешкоди, просить визнати за ним право власності на частину об’єкту незавершеного будівництва відповідно до Договору №206 4А/03 від 15.03.2006 р
(а це 103 квартири та всі офісні приміщення). 08 червня 2007 року головуючий суддя Фастівського суду Бортко В.М. іменем України виніс відповідне рішення. Й досі з незрозумілих причин замовник будівництва ГУ ВВ МВС України, затягував оскарження. І зробив це лише за рік, коли всі прихвачені квартири та нежитлові площі відійшли в банк під заставу, а кредитні гроші в розмірі 50 млн. витрачені не за призначенням. Підтвердження актами виконаних робіт є лише на 19 млн. Решта грошей десь поділася. Як і зникли ті, хто очолював цю махінацію. Ведеться слідство, Генеральною Прокуратурою відкрито кілька кримінальних справ.
Не дивлячись на це, ГУ ВВ МВС України, тобто замовник будівництва, начебто з метою відновлення будівельних робіт, робить спроби укласти Додаткову угоду із ТОВ «Етьєн-вест» та банкрутом БК «УкрАзіаБуд». Як тільки це стало відомо президентові Громадської організації „Асоціація приватних інвесторів та власників ”, що представляє інтереси власників квартир і проаналізовано проект Додаткової Угоди до договору №206/4А/03 від 15.03.2006 року, де відповідно до тексту вбачається, що не дивлячись на численні зустрічі із Сторонами даної угоди, вони домовились про те, що у Сторони-2 (ТОВ „Етьєн-вєст”) та Сторони-3 (БК „УкрАзіаБуд) виникає право власності на загальну площу в Об’єкті.
Згідно ж з п. 3.1.1. у Сторони-1 (ГУ ВВ МВС України) виникає право власності на загальну площу в Об’єкті в обсязі 421 квартира.
Тобто, згідно з п. 3.4 Угоди, за цією Додатковою Угодою разом частки Сторін складають 100% загальної площі введеного в експлуатацію закінченого будівництвом Об’єкта.
Що ж ми бачимо: серед «білого дня» державна структура є учасником кримінальної схеми: передає квартири, які є приватною власністю громадян України, сумнівній організації.
Не зважаючи на численні листи і звернення, пропозиції щодо внесенні змін до тексту Додаткової Угоди, вона була укладена. Чим самим порушила права власників квартир, які об’єднались в Громадську організацію „Асоціація приватних інвесторів та власників ”, адже цією Угодою безпідставно розділили ті квартири (метри від загальної площі) що отримали у власність громадяни України, а спірні пункти Угоди підлягатимуть визнанню недійсними.
Так, визнання недійсним правочину передбачено ст. 215 ЦК України, відповідно до ч. 1 якої, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою статті 203 ЦК України.
Відповідно до ч.1 ст. 203 ЦК України такими є те, що зміст правочину (або його частина) не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Тобто, в разі підписання даної Угоди в наданій нам редакції, такі суперечності є, а саме згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ст. 386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист усіх суб’єктів права власності. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування йому майнової та моральної шкоди.
Згідно ст. 391 цього ж кодексу власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
В силу ст. 317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном, а згідно ст. 321 ЦК України таке право є непорушним.
Окрім цього, слід зазначити, що внаслідок підписання цієї Угоди посадові особи, що відповідають за це можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності за ст. 191 КК України, адже фактично ними буде привласнено майно, що перебуває в їх віданні шляхом зловживання службовим становищем.
Громадська організація „Асоціація приватних інвесторів та власників ” стурбована діями посадових осіб Сторін стосовно підписання цієї Угоди і в свою чергу пропонувала Сторонам внести зміни в п.п. 3.1.2. наступного змісту:
- Цим договором не регулюється розподіл квартир, на які виникло право власності у третіх осіб (фізичних осіб) та мають у сукупності 13 516,77 квадратних метрів проектної загальної житлової площі та 85 квадратних метрів проектної загальної площі вбудованих приміщень.
- Створений реєстр власників квартир в Об’єкті від 26.11.2006 року визначити невід’ємною частиною Додаткової Угоди, ведення якого покласти на Асоціацію.
Також, Громадська організація „Асоціація приватних інвесторів та власників” вважає за необхідне і просить Сторони включити її в даний договір в якості Сторони №4 та передбачити права і обов’язки.
Громадська організація „Асоціація приватних інвесторів та власників” сподівалася на порозуміння з боку Сторін Угоди, і попереджала про рішучі і невідкладні дії - звернення до правоохоронних органів, прокуратури, суду в разі укладення подібної Угоди без врахування прав та інтересів власників квартир.
Додаткова Угода була укладена, про що Асоціація приватних інвесторів та власників довела до відома багатьох правоохоронних служб та звернулася до суду. На даному етапі триває судовий розгляд позовної заяви про визнання Договору не дійсним та про відновлення порушених прав.
Така епопея з приватними інвесторами «Дніпровських веж», яка невідомо коли закінчиться. Подібна, й нічим не краща ситуація тих, хто інвестував гроші у будівництво по вулиці Сім’ї Сосніних. ТОВ «Київвисотбуд» взялося будувати, банк “Київ” виступав гарантом доброякісного будівництва за законом. А відколи будівництво зупинилося, представники банку переконують інвесторів, що свою місію – перерахувати гроші забудовнику, банк виконав. І не може вплинути на будівельників, які в цей час чуби один одному рвуть, і величезні гроші на всілякі суди витрачають, замість того щоб стати та будувати. А судів було чимало. Навіть були спробу відкрити справи про банкрутство, та теж чомусь не за місцем знаходження майна – Києві, а спочатку в Харкові, згодом в Донецьку. Зупинити незаконні дії допомогла урядова комісія, яка в той час вивчала проблеми недобудов.
Сотні листів було направлено на адресу Секретаріату Президента України, прем’єр-міністра, урядових структур, міської влади з пропозиціями. Проаналізувавши нормативно-правові акти та документи, напрошувався висновок: законодавча база України недосконала, вона не захищає права інвесторів як споживачів та не дозволяє притягти забудовника до відповідальності за невиконання своїх зобов’язань за Інвестиційними договорами. Враховуючи, що об’єкти вчасно не вводяться в експлуатацію, інвестори не можуть ними володіти, користуватися, тим більше розпоряджатися, в той час, коли забудовники незаконно володіють, користуються та розпоряджаються грошима приватних інвесторів.
Виникла гостра необхідність в Указі Президента України, який би захистив права та інтереси інвесторів: в разі 100% сплати за об’єкт інвестування (житлову чи нежитлову площу) інвестор набуває право власності на нерухоме майно щодо частки в об’єкті незавершеного будівництва з правом реєстрації у комунальному підприємстві бюро технічної інвентаризації (відповідно до пункту 5 прикінцевих положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»).
Дана пропозиція не суперечить нормам діючих в Україні законів: відповідно до абзацу 2 частини 3 ст. 331 Цивільного кодексу України у разі необхідності особа, яка виготовила (створила) річ, може укласти договір щодо об’єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об’єкта нерухомого майна, проектно-кошторисної документації, а також документів, що містять опис об’єкта незавершеного будівництва.
Тому назріла гостра необхідність прийняття законодавчого акту, в якому б чітко були б вироблені механізми відповідальності забудовників перед тими, від кого отримують кошти. Не врятувало ситуацію прийняття Закону «Про фонди фінансування будівництва», оскільки практика доводить: один засновник створює будівельну організацію та ФФБ, тобто сам себе контролює, хоча жодної відповідальності не передбачено.
Вищим владним структурам було запропоновано розглянути можливість внесення змін та доповнень до Закону України «Про захист прав споживачів» щодо визнання приватних інвесторів до споживачів, як було це зроблено в Росії ще 2005 року, коли будівельні афери набули свого піку.
Указ Президента України, його ініціатива щодо прийняття низки відповідних законодавчих актів, внесення змін та доповнень до низки законодавчих актів змогла б захистити права та інтереси інвесторів, споживачів, зробити прозорими схеми інвестування житла, зупинити в подальшому фінансові махінації у сфері будівництва, подібних сумнозвісній афері з компанією «Еліта – Центр», зробити неможливим укладання незаконних інвестиційних договорів.
Впродовж трьох років не було прийнято жодних законодавчих актів спрямованих на покращення ситуації, хоча результатом письмових звернення та мітингів Асоціації приватних інвесторів було створено низку комісій на різних рівнях влади:
- при Секретаріаті Президента України під головування Марини Ставнійчук, яка опікувалася ситуацією навколо «Еліти-центр» і всі напрацювання носили рекомендаційний характер.
- При Верховній Раді України комісію у складі 14 народних депутатів очолила Оксана Білозір.
- При Київській міській державній адміністрації відповідну комісію очолив Володимир Головач.
Впродовж двох років члени комісії час від часу збиралися, начебто детально вивчали проблеми. Але по жодному об’єкту не було винесено жодних конкретних рішень, які б можна було б впевнено впроваджувати в життя і вважати захистом приватної людини від будь-яких шахрайських дій».
Результатами роботи комісії при Верховній Раді України були звернення до Генеральної Прокуратури України з метою визначення причин зупинення будівництва. Щоправда, Генпрокуратура в свій час пішла чи не найлегшим шляхом: вирішивши перевірити законність отримання приватними інвесторами прав власності на проінвестовані квартири. Звернення Генеральної Прокуратури до Святошинського суду виявилося настільки унікальним, що Асоціації довелося долучатися до листування й просити пояснень. Тобто, в якомога в стислий термін звернутися голову Комісії ВР України до начальника відділу генеральної прокуратури України Ю.Дибця для з’ясування таких фактів:
1. Чому в листі Генеральної прокуратури України на адресу Святошинського районного суду м. Києва акцентується увага на реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна за сторонніми фізичними особами на підставі відповідних рішень третейського суду та виконавчих листів Святошинського районного суду м. Києва від 22.08.2007р.Перш ніж стверджувати, що фізичні особи є сторонніми – треба знати, що всі особи є в «Реєстрі обсягу обтяженої та необтяженої третіми особами загальної площі, який підписаний всіма учасниками будівництва, як додаток до договору 206/4А-03 та у Реєстрі від 03.07.2007р, який підписаний між Асоціацією приватних інвесторів та власників та ТОВ «Етьєн-Вест».
Між іншим, майже всі приватні інвестори отримали виписки з банківських установ про сплату коштів у будівництво. (За необхідністю копії цих документів будуть надані)
2. З яких джерел Генеральна прокуратура України має перелік квартир зареєстрованих в БТІ і тоді чому в цьому переліку відсутній будинок №2, в якому також є зареєстровані приватними інвесторами квартири?
Між іншим. У будинку №1 право власності отримали 4-ри приватних інвестори, а в листі Генпрокуратури зазначено 10-ть квартир? До відома, 6-ть з цих квартир за рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської обл.. визнано за ТОВ «Етьєн-вест» (кв. 1, 2,6,7,8,11)
3. На підставі яких рішень суду Генеральна прокуратура України стверджує, що рішення третейського суду прийнято з порушенням ст..ст. 5.6,46 Закону України «Про третейські суди» та без участі ГУ ВВ МВС України.
Хочу додати, що це також є не достовірна інформація. Оскільки на всіх зустрічах за участі ГУ ВВ МВС України, представників БК «УкрАзіаБуд», ТОВ «Етьєн-вест» та представників Деснянської РДА обговорювалися питання отримання приватними інвесторами права власності. Але керівні особи ГУ ВВ МВС України завжди переконують нас в тому, що вони юридично не обтяжені договорами з фізичними особами. Хоча кожен крок процедури визнання права власності за фізичними особами обговорювався з представниками ГУ ВВ МВС України та надавалися їм копії всіх рішень третейського суду, письмово повідомлялося про реєстрацію в БТІ.
4. І чому ставиться під сумнів юридична адреса БК «УкрАзіаБуд» - вул.. Генерала Наумова, 23б.???
5. Чому Генеральну прокуратуру України не цікавить факт отримання ТОВ «Етьєн-вест» права власності на квартири, площі яких перейшли до нього за Договором 206/4А-03, визнаних Фастівським міськрайонним судом Київської області від 08 червня 2007р? (Копія рішення додається). До всього ж, відповідача по справі Коника Є.Б немає у вищезгаданих Реєстрах???
6. І чому на звернення Асоціації приватних інвесторів розібратися в ситуації та не допустити підписання Додаткової угоди між ГУ ВВ МВС України та ТОВ «Етьєн-вест» до Договору 206/4А-03 від 15.03.2006р., де ігноруються права приватних інвесторів, Прокуратура м. Києва надала відповідь, що це цивільно-правові відносини і вирішувати їх треба в суді.
7. Хочеться сподіватися, що Генпрокуратура України перевірить факт визнання ТОВ «Етьєн-вест» головним кредитором БК «УкрАзіаБуд» у справі про банкрутство, в той час, коли ТОВ «Етьєн-вест» не вкладав у будівництво відповідних грошей.
8. Чому в цей час Генеральна прокуратура України не перевіряє законність укладання Додаткової угоди, в якій вбачається зговір державної установи та комерційної організації ТОВ «Етьєн-вест», яка отримала 16.11.2007 року пятьдесят млн. гривень кредиту в банку «Фінанси та кредит» на будівництво об’єкту, але гроші до будівництва не дійшли.
Асоціація приватних інвесторів та власників звернулася до поважних державних установ з метою захисту прав та інтересів фізичних осіб, тому просимо Вас зупинити будь-які незаконні дії проти порушення прав та інтересів приватних осіб.
Після нашого звернення, дії проти приватних осіб були зупинені. Але будівельні роботи таки не розпочалися.
На більшості будівельних майданчиках країни повна тиша. За цим затишшям сотні тисяч людських доль. Мрії про розкішне життя у сучасній оселі давно змінилися на просте бажання бачити хоча б повільно працюючий кран та ледь дибаючого навколо будинку будівельника. Хай би там як, та все ж картина була б привітнішою, а ніж мертве затишшя. Люди у відчаї, знадобилося дочекатися настання світової фінансової кризи, щоб влада нарешті закон спромоглася прийняти.
Закон України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва», підписаний Президентом України, передбачає створення стабілізаційного Фонду.
Стаття 2. Фінансування антикризових заходів у будівництві житла
1. Основними джерелами фінансування заходів, визначених цим Законом, є:
кошти, передбачені законом про Державний бюджет України на відповідний рік, зокрема:
· кошти Стабілізаційного фонду, за позиками міжнародних фінансових організацій,
· за державними внутрішніми позиками;
· інвестиції юридичних та фізичних осіб;
· інші джерела фінансування, не заборонені законодавством.
А відповідно до ст.. 1. Закону - надання громадянам державної підтримки на будівництво
(придбання) доступного житла шляхом сплати державою частини його
вартості;
П. 2 передбачено: Кошти на здійснення заходів, визначених частиною першою
цієї статті, спрямовуються в першу чергу на завершення будівництва об'єктів, що відповідають визначеним Кабінетом Міністрів України вимогам та мають такий ступінь будівельної готовності:
· у 2009 році - на добудову житла, яке має ступінь готовності більш як 70 відсотків;
· у 2010 році - на добудову житла, яке має ступінь готовності більш як 50 відсотків.
Чіткого прозорого механізму виведення грошей на об’єкти, на жаль, не запропоновано.
По-перше, жодним чином, не висвітлюється робота комісій, які визначають ступінь будівельної готовності будинків, не залучаються до участі в роботі комісій представники від приватних інвесторів; тобто знову доля людей вирішується поза їхньою участю.
по-друге, не оголошено пакет документів, які необхідно подати для розгляду конкретного об’єкту;
по-третє, ще треба знайти і сили, і вміння ті гроші із стабілізаційного фонду взяти, мова про зв’язки та знайомства;
по-четверте, гроші видають в кредит під відсотки. Взяти кому знайдеться, а повертати хто буде?
й нарешті, по-п’яте, виникають сумніви щодо виведення грошей на ті об’єкти, де забудовники або зникли, або збанкрутіли. Та й хто гарантуватиме тепер, що будівельна організація, яка вийде на буд. майданчик, візьметься за справу та закінчити її.
Який вихід? Діяти приватним інвесторам.
По-перше, відстоювати право власності на квартири, щоб без вашого відома в подальшому жодного договору не було укладено ні замовником, ні будівельником, ні навіть субпідрядною організацією. Зрозуміло, що будівельна організація якщо й зайде на ваш об’єкт, то з однією метою - задля отримання прибутків (в найкращі часи економічного розвитку, не кажучи вже про кризові, за дарма будувати ніхто не хоче).
По-друге, об’єднатися в юридичну структуру, стати офіційно третьою стороною на об’єкті, взяти на себе функції контролю за обігом коштів. Стати господарем на будівництві власного житла.
Взяти за основу створення Житлового будівельного кооперативу відповідно до Житлового кодексу України. Всі учасники будівництва: і замовники, і забудовники, і приватні інвестори мають стати членами ЖБК, на перших порах для відновлення будівельних робіт вносити пайові внески, наймати будівельну організацію, вести повний контроль за використаними грошима. Згодом, коли будівництво набере обертів, розпочати продаж вільних площ і направити ці кошти на розвиток ЖБК, тобто на будівництво, а згодом і на утримання будинків.
Можливо, варто врахувати, що завершити будівництво на об’єктах зможуть ніхто інший, ніж власники недобудови, змучені очікуванням вони добросовісно контролюватимуть перебіг коштів від створеного Фонду ЖБК до субпідрядної організації. Між іншим, в Донецьку саме таким чином приватні інвестори і вирішили своє питання.
