«Не допустимо другої «Еліти-центр» в Україні!
Проблеми захисту прав приватних інвесторів в сучасних реаліях».
м. Київ 25 березня 2010 року
1. Вступне слово
Шальман Тетяна Михайлівна, президент Асоціації приватних інвесторів та власників.
- Безлад на будівельному ринку країни продовжується. Чимало будівельних компаній взагалі припинили будівельні роботи на об'єктах, а інвестори-вкладники залишаються як незахищеним, так і без квартир. А забудовники вибирають найпростіший шлях – відкривають справи про банкрутство, не несуть жодної відповідальності..
В Україні більше 3 000 об'єктів не добудовано. В кожному будинку щонайменше 200 сімей, в сім'ї – по 2-3 чоловіки – підрахунок простий:
3000 будинків х 200 сімей = 600 000 сімей х 2 чл. сім'ї = 1 200 000. Та якщо в сім'ї є вже й дорослі діти, то маємо вже більше 2-х мільйонів українців, які чекають на вирішення проблеми. Але ніхто з влади не пропонує жодних шляхів.
Не досконалість законодавчої бази не дозволяє регулювати правовідносини приватний інвестор – забудовник – замовник;
Відсутність чітко прописаної норми про відповідальність забудовника, замовника, відкриває можливість до афер з грошима людей. Не передбачено жодної відповідальності за отримані кошти та за невчасну здачу будинку в експлуатацію.
Тому ті громадські організації, які за ці роки створили приватні інвестори для захисту своїх прав, мають на меті об'єднатися в одну єдину потужну Спілку громадських організацій «Житло для всіх», сьогодні на засіданні круглого столу буде підписано «Меморандум», в якому визначено основні завдання: внесення змін до законодавства та вироблення механізмів виходу із застою на будівництві.
Буде прийнято Звернення до всіх гілок влади: про створення відповідних комісій щодо вирішення питання захисту прав приватних інвесторів та відновлення будівельних робіт на проблемних об'єктах.
2. Інформація від приватних інвесторів, які не отримали житла за внесені кошти. Досвід їх захисту прав.
Доповідачі:
Федоренко Юрій Олександрович, голова правління ГО «Центр правозахисту», інвестор «Еліта центр».
- Будівництво «Еліта-центр» стала назвою всіх афер в Україні. Вже три роки тривають суди, але питання як захисту прав приватних інвесторів, так і притягнення до відповідальності винних, та відновлення будівельних робіт й досі не вирішено і залишається питання відкритим.
Я підтримую головуючу в тому, що на сьогоднішній момент система законодавчого врегулювання не досконала, можна сказати – взагалі відсутня. Україна, яка заявляє, що йде за міжнародним шляхом розвитку, за міжнародними стандартами, на жаль, до цього часу не вжила жодних заходів аби убезпечити такі афери у майбутньому, аби захистити тих людей, які вже вклали гроші у будівництво житла.
Оскільки було озвучено, що кількість постраждалих близько 2 мільйонів і заморожених об'єктів 3 тисячі, розповідати багато про кожен об'єкт немає сенсу.
Маньковський Максим Вікторович, член правління ГО «Кияни, об'єднуємось», інвестор будівництва на вул. Лаврухіна.
- На цьому круглому столі я представляю ошуканих інвесторів будівництва двох будинків по вул. Лаврухіна 4, 8,(поштова адреса Лаврухіна 12,14) у 26а мікрорайоні в Деснянськом р-оні м. Киева.
Забудовником та замовником будівництва наших будинків є не приватна фірма, а Деснянська районна держадміністрація, колишній керівник якої Лага В.А «знайшов» нікому невідому фірму «Галичинабуд», зі статутним капіталом аж 1 тис. грн., яка ніколи нічого не будувала та немала відповідного досвіду та необхідних ліцензій (зате належить – депутату Київської обласної ради від БЮТ Швецю С.В ) з якою 19 жовтня 2004 році уклав договір на інвестування будівництва.
Як і слід було очікувати, цей «гігант» будівельної індустрії з тріском провалив будівництво, та привласнивши гроші громадян( не більш не менш 73 мільйони 675 тис це кошти інвестовані в будівництво двох будинків) – згодом почив у обозі, зупинивши ще в липні 2007 році будівельні роботи.
В результаті цієї бездіяльності, та відверто скажемо – прямої співучасті органів влади, в цій оборудці, близько 300 сімей інвесторів, серед яких пенсіонери, молоді родини з дітьми, інваліди різних категорій, учасники Великої Вітчизняної війни, чорнобильці вже 5 років не можуть заселитися у свої оселі. Інвестори зазначених будинків – це люди, що продали свої оселі, взяли кредити та повністю профінансували своє майбутнє житло. Тому що люди довірилися замовнику та гаранту будівництва - Деснянській РДА.
А як же чиновники Деснянської РДА та КМДА, які підписували з «Галичинабуд» сумнівні договори, вони повністю самоусунулись від контролю за її діями, дозволивши останній вільно ошукати людей. Так вони зараз досить добре себе почувають і кажуть – непогано забезпечені.
На даний момент ступень готовності одного будинку 70% а другого 40%. В грудні 2009р. Деснянська РДА разом з представниками ініціативної групи розробили перелік заходів із завершення будівництва наших будинків. Але основною проблемою на цій момент є банальне відсутність коштів для завершення будівництва.
Архіпова Інна Володимирівна, член правління ГО «Асоціація приватних інвесторів та власників», інвестор будівництва на вул..Генерала Ватутіна, 9 (Троєщина)
- Коли почали вкладати кошти: Початок будівництва 1999р. за рахунок державних коштів для будівництва житла військовослужбовцям.
- Коли державна програма була припинена, почали вкладати кошти приватні інвестори в 2003р.
- Замовник будівництва: Головне управління внутрішніх військ МВС України.
- Забудовник: БК «УкрАзіабуд» до 2005 р. З 2005 – ТОВ «Етьен-Вест». БК «УкрАзіаБуд» перебуває в стадії банкрутства, А ГУВ В МВС України не вдаються до жодних дій, щоб врятувати будівництво. Приватних інвесторів не бачать, мовляв з ними у них немає жодних підписаних договорів.
- Стан будівництва: Близько 60 %. Комплекс мав бути введений в експлуатацію в 2005 році. Будівництво не ведеться з 2006 року.
- Кількість інвесторів: 320 приватних інвесторів та 421 сім'я військовослужбовців.
Бак Григорій Борисович, голова правління ГО «Іста», інвестор будівництва в м. Одеса. вул. Ак. Вільямса, 138-а
- Коли почали вкладати кошти: Початок будівництва 1995р. Приватні інвестори почали вкладати кошти в 1995р.
- Замовник будівництва: Управління капітального будівництва міськради м. Одеси.
- Забудовник: ЖБК «Прогрес-3», з 2003 року ЖБК «Промінь», який створили приватні інвестори, за рішенням суду отримали земельну ділянку, сподіваючись, що таким чином будівництво продовжиться. Але за якихось причин з'являється ЖБК «Прогрес-3», який і створив хаос на об'єкті, і на даний час не вкладає кошти у будівництво, та ще й чинить перепони для ведення робіт ЖБК «Промінь».
- Стан будівництва: Близько 70 % побудовано до 2005 року за кошти приватних інвесторів. Через колізії правові будівництво стоїть.
- Кількість інвесторів: 225 інвесторів.
Чертілін Ігор Анатолійович, член правління ГО «Надія – дім», інвестор будівництва на пл. Святошинська,1г, м. Київ
- Коли почали вкладати кошти: 2001 - 2002 р. проінвестовано на 100% приватними особами. Здача будинку передбачалася 2005 року.
- Замовник будівництва: ЗАТ МЖК «Академмістечко» - з 2009 р. компанія в процедурі банкрутства явно замовного характеру. 2004 року рішенням Київради будівництво безпідставно зупинилося, періодично роботи відновлювалися, а з 2007 року роботи не ведуться.
- Забудовник: ТОВ «Вест», з 2009 р. компанія в процедурі банкруцтва явно замовного характеру
- Стан будівництва: залізобетонний каркас будинку, викладені цеглою 10 поверхів фасадів, є частково міжкімнатні перегородки
- Кількість інвесторів: близько 110 сімей, інші інвестиції на об'єкт не залучались.
- Замовник і забудовник об'єкту знаходяться в процедурі банкротства. 2 справи по банкрутству веде один і той же суддя, який був дуже здивований, що приватні інвестори – фізичні особи встигли подати вимоги до суду. Дивно звучать слова розпорядника майна : «Інвестування в житло - це гра, і звикайтеся з думкою, що ви в цій грі програли». На інвесторів здійснювався тиск безпосередньо в приміщенні господарського суду.
Безверхий Борис Анатолійович, інвестор будівництва на вул. Мілютенка, 29, голова ініціативної групи.
- Ситуація яка склалася на нашому об'єкті не вкладається в жодні рамки.
- Коли почали вкладати кошти: з вересня 2006 р. по лютий 2007 р.
- Замовник будівництва: ТОВ «Фінансова компанія «Комфорт – Інвест»
- Забудовник: ТОВ «Марс».
- Стан будівництва: не розпочиналося, триває судовий процес щодо оренди землі.
- Кількість інвесторів: більше 100 інвесторів.
Зазуляк Михайло Андрійович, інвестор м. Львів.
- Ситуація у Львові подібна до тієї, про яку розповідають інвестори Києва. Так само вкрай важко захищати права тих, хто вклав гроші, а будівництво не ведеться, і люди залишилися без квартир.
Місік Тетяна Петрівна, інвестор вул. Градинська, 9 та 11, житловий масив Троєщина.
На вул.. Градинська є ще кілька будинків, які є недобудованими і ситуація із захистом прав приватних інвесторів подібна.
3. Правове поле залучення коштів приватних інвесторів на будівельному ринку України (порушення норм законодавства та не захищеність прав та інтересів громадян).
Шальман Т.М. наголосила на тому, що в Україні не врегульовані на законодавчому рівні правовідносини приватний інвестор – замовник будівництва – забудовник. Схеми подібні: береться земля, під неї залучаються кошти, будівництво не ведеться, відповідального немає.
Тому Україна, а безпосередньо ми самі приватні інвестори повинні вивчати досвід інших країн. Приміром, в Росії подібні афери почалися ще 2003 року, але вже 2006 року на державному рівні почали вирішувати цю проблему. 2008 року прийнята була низка законодавчих актів, яка врегулювала правовідносини: приватний інвестор – забудовник – замовник. .
В Росії вже більше 2 років введена норма – приватний інвестор є споживачем.
Порівняємо ситуації: коли людина купує автомобіль в автосалоні, платить гроші, автомобіль отримує через місяць - саме такий як вона замовила – в цьому випадку – це споживач.
Людина вкладає кошти в банк, платить страховій компанії, замовляє будь-яку іншу послугу на виготовлення тієї чи іншої продукції – теж є споживачем фінансових послуг.
Парадокс тільки в галузі будівництва – приватний інвестор не є споживачем. Хоча він вкладаючи кошти у будівництво, не веде спільної діяльності, не отримує прибуток, він не інвестор, правовідносини якого б мав регулювати закон «Про інвестиційну діяльність»
Насправді відбувається відвертий обман споживача. Рекламують як продаж квартир, жодним словом не обумовлюють умови продажу, а лише згодом споживач укладаючи угоду, розуміє, що отримує не квартиру, ні навіть, право власності на неї. А лише договір про те, що в майбутньому може буде квартира. Якщо пощастить.
Ми повинні домогтися введення в дію норму закону про відповідальність тих, хто отримує кошти від фізичних осіб на будівництво житла.
Чому саме Закон про захист прав споживачів»? По-перше, чітка схема захисту, як в Росії в Законі «Про захист прав споживачів» – затримали на 34 дні – нараховується пеня 3%, Покупець може отримати квартиру безкоштовно за рішенням суду, компенсація за 1 місяць становить майже ціну квартири.
По-друге, той хто укладає договір розуміє наслідки затримки здачі.
По-третє, крім типового договору покупець не підписує іншого, бо від початку мова йтиме про аферу, відразу стане зрозуміло, серйозні чи ні наміри у забудовника.
Таким чином ставиться заслін тим будівельним організаціям, які заходять на будівельний ринок зібрати гроші і зникнути.
Є статистика в Росії станом на 01.02.2010 року Верховним судом Росії видано 2005 фізичним особам свідоцтво на право власності та сплачено компенсацію.
4. Аналіз законодавчої бази України.
Жовновський Василь Тимофійович, генеральний директор юридичної компанії «Абсолют»
- Я є представником потерпілих від афер «Еліта-центр». Більше місяця тому після передачі «Київський форум» підтримав ідею створення Спілки громадських організацій, одного з механізмів впливу на відновлення будівництва та врегулювання правовідносин.
Вважаю, що представники Спілки можуть входити до складу робочих груп при всіх органах влади та допомагати вирішувати цю проблему.
Ще 2006 року я став автором концепції розвитку житлових кооперативів, як одного з механізмів виходу з ситуації, що склалася. Ділився досвідом з представниками інших країн. Навіть в кількох обласних центрах ця концепція почала втілюватися, але в Секретаріаті Президента, безпосередньо передавав Ставнійчук Марині Іванівні, ця ідея не зацікавила нікого.
Так що ми маємо – порушується конституційна норма: кожен громадянин має право на житло. В країні немає жодних норм законодавчих. Відповідно до яких можна захистити права приватного інвестора. Це вина всієї нашої держави, всіх гілок влади. Будівельні організації банкрутують. А приватні інвестори роками ходять і будуть ходити, шукаючи порятунку. Ні суди. Ні винні у кримінальних справах особи не побудують житло, житло будують будівельники, а для будівництва потрібні кошти. І скільки б не шукали в судах винних, будівництво не відновиться.
Світова криза до всіх цих підприємств ні до чого. Недобудови виникли ще до кризи. Причини цьому – недосконалість нашого законодавства, безконтрольність будівництва, безвідповідальність забудовника, органів місцевого самоврядування.
Я 4 роки веду справу «Еліта-центр» і в мене складається враження, що держава взагалі намагається відсторонитися від проблеми. Й досі не відпрацьовано жодного механізму її вирішення.
Тому треба об'єднуватися, і допомагати владі вирішувати проблему: відпрацювати зміни і доповнення до законодавства, щоб віднайти механізми вирішення цієї проблеми.
Будемо робити звернення до всіх гілок влади, по-перше, зробити реєстр, по-друге, щоб вивести рейтинги будівельних організацій, щоб люди знали кому довіряти гроші.
5. Аналіз законодавчої бази Росії, яка регулює правовідносини приватний інвестор – забудовник – влада.
Фролов Михайло Євгенович, керівник юридичного відділу КП «Київський міський центр захисту прав споживачів.
- Що ми зараз маємо в законодавчій базі країни закон, яким керуються всі забудовники «Про фінансово кредитні механізми, управління майном при будівництві житла» Згідно його 1 статті визначає правові принципи залучення коштів фізичних та юридичних осіб з метою фінансування будівництва житла і особливості управління цими коштами. Але згідно цього закону забудовнику надано право через ФФБ залучати кошти фізичних осіб на будівництво житла.
З веденням в дію цього закону інвесторів категорично перестали визнавати споживачами будівельних послуг. Але цей закон не дає право громадянину контролювати, куди пішли кошти.
Хочу навести приклад. ТОВ «УкрІнвестбуд». 2003 – 2004 року йде реклама на залучення коштів за різними адресами будівництва в м. Київ. Мій клієнт заключає договір 4 жовтня 2004 року, здача в експлуатацію мала б бути в жовтні 2005 року. Є довідка про 100% сплату коштів. А як стало відомо, що всі необхідні дозволи видані набагато пізніше цих термінів: починаючи з рішення Київради, воно видане в кінці 2005 році, позитивний висновок – 2006 року. Тобто кошти бралися від громадян ще тоді, коли не було, навіть, договору оренди землі. А більшість дозволів було видано вже навіть після планового введення об'єкта в експлуатацію. Тобто виникає питання, куди пішли кошти цього інвестора та інших.
Відповідь проста - кошти пішли на будівництво інших об'єктів по принципу піраміди. Будинок здали в експлуатацію, але 2009 року, тому приватний інвестор змушена була звертатися до суду, бо з неї вимагали ще й доплату.
Я вважаю, якби в нас було законодавче право у приватних інвесторів контролювати, куди вкладаються кошти відразу після їх внесення на будівництво, такого б хаосу не було.
Ще одне, й досі суди визнають договори між приватними інвесторами та забудовниками, як договори про спільну діяльність, що заважає захищати права приватних інвесторів.
Раніше до введення закону про ФФБ, ми використовували норми Закону «Про захист прав споживачів», і користувалися нормою ст..1, що споживач - це громадянин, який замовляє послугу для задоволення особистих потреб.
Що є насправді приватний інвестор – це є замовник будівельної послуги і кінцева мета – придбавання товару – квартири.
Я переконаний, що правовідносини між споживачем і виконавцем можуть виникати лише на підставі договору. Договір про інвестування є лише підставою для виникнення правовідносин фінансових послуг.
Якщо візьмемо Постанову Пленуму Верховного суду України від 12.04.1996 року №5 «Про практику розгляду цивільних прав за позовом про захист прав споживачів», зокрема абзац 2 п.2, там зазначено, що «оскільки закон не визначає правових меж своєї дії судам слід мати на увазі що до відносин, які не регулюються підпадають ті, що виникають при купівлі-продажу майнового найму, в тому числі найму оренди, побутового прокату, також користування майном – підряду». Тобто ще 1996 року Пленум Верховного суду України визнав, що дії підпадають під захист прав споживачів.
Закон України «Про захист прав споживачів», навіть в тій редакції, якій він діє, жорсткий. Ст. 23 закону передбачає відповідальність за порушення умов договору між споживачем та виконавцем у розмірі 100% вартості послуг, а якщо це порушення стосується групи осіб, то до 10 %від загального об'єму послуг. Уявіть собі, якщо при будівництві накласти такі фінансові стягнення. Крім того, стаття «права споживача в разі порушення умов договору між виконавцем» визначає за порушення термінів виконання роботи, послуги виконавець сплачує споживачеві пеню в розмірі 3% вартості роботи за кожен день прострочення. І раніше ці норми діяли, а судові справи закінчувалися мировою угодою.
На мій погляд, якщо в Закон України «Про захист прав споживача» буде внесена стаття» права інвестора при порушення умов договору на капітальне будівництво, до цієї норми буде передбачено надання доступної достовірної інформації до укладання договору, а саме про наявність дозвільних документів, щоб не допустити претендентів, які я документально довів, що вони є, відповідальність обох сторін за порушення термінів, з внесенням поправки 3% за кожен день прострочення, але не більше проінвестованої суми, бо можна розорити підприємство, і будівництво на тому і закінчися.
Я вважаю по-перше, забудовник буде надавати інформацію, і буде відповідальність.
Ще хочу сказати, чомусь є протидія. Ось тримаю Закон України «Про майнову відповідальність, порушення умов договору, підряду, контракту, виконання робіт на будівництві об'єктів» прийнятий 2000 року. Але витяг з Інтернету: Дію закону зупинено на 2001, на 2002, на 2003, на 2004, на 2205 в частині сплати неустойки. Чому так робиться?
Тому я вважаю, є правові підстави виходити з пропозиціями про внесення змін до чинного законодавства, а саме Закону «Про захист прав споживачів» внесення окремої статті, яка б врегулювала правовідносини між забудовником і громадянином – інвестором.
Хоменко Костянтин Миколайович, начальник КП «Київський міський центр захисту прав споживачів.
- Чому я вважаю, що доцільно визнати громадян-інвесторів споживачами? Це надасть більше прав. Споживач має право відмовитися від договору, що фактично захистить кошти споживачів. Адже навіть маючи рішення судів, виконати їх практично не можливо, бо будівельна організація існує фактично на папері.
Зміни до закону «Про захист прав споживачів» надасть можливість контролюючим органам контролювати процес будівництва. Ще один з варіантів, як в РФ – за аналогією з фондом гарантування вкладів. Створити фонд гарантування вкладі інвесторів.
Є доцільним надання більше повноважень громадським організаціям відповідно до Закону «Про захист прав споживачів».
6. Обговорення необхідності прийняття відповідних законопроектів «Про державні гарантії захисту прав громадян». «Про визнання приватних інвесторів споживачами» за досвідом країн світу та Росії.
Голубовський В'ячеслав Васильович, заступник начальника Головного управління з питань захисту прав споживачів.
- Погоджусь з колегами, що останні роки судова практика йде шляхом визнання договорів спільної діяльності. Та й раніше, суди всіляким чином, але не визнавали за цими договорами інвесторів споживачами.
А сьогодні, коли приватний інвестор виступає в багатьох ролях: і дольовик, і учасник фонду, і користувач облігації, і т. інше. Це все щодо внесення коштів, але як споживач фізична особа не звучить ніде. Як результат, всі ризики покладені на споживача.
Єдине повноваження, яке залишилося в нашому управлінні – аналіз договорів. Так ось вивчаючи багато договорів, аналізуючи їх, висновок такий, за всіма своїми ознаками – це типові договори підряду, а не спільної діяльності.
Тому є доцільним внести окремою статтею врегулювання правовідносини учасника будівництва. А другою частиною статті, врегулювання порушень умов договору.
А ще не завадило б прийняття нового закону, який би регулював фінансові дії та надавав державні гарантії фізичним особам, щоб вони не ставали потерпілими як інвестори «Еліта-центр».
А щодо зворотної сили закону, то це поле для обговорення. Адже Постанову Пленуму Верховного суду ніхто не відміняв.
Ми, фахівці управління, готові брати активну участь у робочій групі щодо внесення змін до законодавства.
Безверхий Борис Анатолійович, інвестор будівництва на вул. Мілютенка, 29, голова ініціативної групи.
- Як передбачити правовідносини, у нас – довірителів правовідносин із забудовниками не має. У нас фінансові компанії взяли кошти, і вони не несуть ніякої відповідальності?
Фролов Михайло Євгенович, керівник юридичного відділу КП «Київський міський центр захисту прав споживачів.
- Хочу наголосити, що споживач відповідно до Закону «Про захист прав споживачів», то він визначає, що споживач має право на відшкодування збитків завданих в результаті надання неякісних товарів, робіт, послуг навіть, якщо він не перебував у прямих договірних відносинах з виготівником товарів, робіт, послуг.
Є генеральний забудовник і він несе відповідальність в порядку регресу.
Але як казав мій колега, можемо мати сотню рішень судів, а не матимемо контролю за перебігом коштів, матимемо то й же результат. Ось мета, на мій погляд, круглого столу – домогтися контролю за веденням будівництва житла за кошти громадян.
Чабарай Микола Артемович, представник Головного управління житлового забезпечення.
- Я вважаю, що Фонди фінансування будівництва і створювалися з метою і контролювати обіг коштів, і хід будівельних робіт. Це і законні прийняття рішень щодо відведення земельних ділянок. І якби всі дотримувалися норм закону про ФФБ, то сьогодні того, що є, не було.
Я переконаний, що компанія управитель коштами контролює кожну копійку.
Шальман Тетяна Михайлівна, президент Асоціації приватних інвесторів та власників.
- Дозвольте з вами не погодитися, закон про ФФБ не виконується, він безпосередньо дав можливість виникнути недобудові по вул..Лаврухіна, у буд 5, 6, 4, 8 і на решті об'єктах. Так як і не виправдали себе облігації. Рік тому виникла ситуація, коли треба здавати облігації впродовж місяця, відповідно до норм закону, замість облігації фізична особа повинна була отримати право власності на квартиру. А на запитання, що робити цій фізичній особі, коли квартири немає, будинок не добудований, жодна з відповідних структур не дала відповіді. Хіба що тільки порадила: здати облігації у відповідний до закону термін. Ось і все.
Чабарай Микола Артемович, представник Головного управління житлового забезпечення, юрист.
- Погоджуся, треба внести відповідний державний контроль, щоб забудовникам не було змоги використовувати кошти не за призначенням А ще, держава ж ввела вимоги до ліцензування будівельних організацій. Щоб на об'єктах не працювали ті, в кого немає ліцензії. Та й уставний фонд не повинен бути менше ніж 1 млн. євро, і щоб він зберігався і був недоторканим.
Що за компанія, в якої уставний фонд – 18 тисяч 500 гривень? Хто її контролює? Де державний контроль?
Погоджуся, що ні в одному законі не передбачено чіткого захисту прав та інтересів приватних інвесторів. Так, закон про ФФБ є, але він не досконалий.
Моя пропозиція щодо виходу із ситуації, що склалася на об'єктах: зробити інвентаризацію та провести експертну оцінку будівництва, визначити затратну частину кожного будівництва.
Оскільки є об'єкти, в яких не всі 100% квартир продано. На такі об'єкти держава повинна виділити кредити через державні банки.
Потрібна воля держави і державний підхід, скільки б не вносили змін до законодавства.
Тищенко Олег Іванович, народний депутат України, член Комітету ВР з питань промисловості і регуляторної політики та підприємництва.
- В Комітеті якраз розглядаються питання, що стосуються цих проблем. Тому я учасник, вдячний організаторам, що вони підняли таку актуальну проблему.
З того всього, що тут висловлювалися, можна зробити загальний висновок: В нас не збалансовані ризики забудовника і споживача чи інвестора. Той стан який є сьогодні, очевидно. Що законодавство не відповідає цьому регулюванню. Якби воно було, то не було цього зібрання, і не було б цих проблем.
З іншого боку можна захистити споживача – інвестора. Як це зробити. Взяти за основу таку концепцію, коли забудовник взагалі не мав би справи із споживачем, коли в нього не готовий будинок - товар. Він бере кредити в банках, будує, і продає готове житло. Тоді інвестор захищений.
Можна й по іншому вирішувати питання. Держава може виступити гарантом захисту прав споживача чи інвестора, регуляторна логіка є. Якщо ці події відбуваються в державі, то незалежно від того , яка власність бере участь в будівництві, все одно держава має за це відповідати.
Я думаю, що все що тут оговорювалося, має вирішуватися. Але це багатокомпонентна проблема. Вона торкається не тільки компетенції Верховної Ради, чи окремих Комітетів. Вона торкається і Кабінету Міністрів, торкається і Президента. Як зробити так, щоб все запрацювало в унісон?
Я бачу є пропозиції створити робочі групи, яка б цим питанням зайнялася в комплексі. Хороша ідея. Хороша ідея – відстоювати, хоча б на першому етапі – інвестор користувався б законом «Про захист прав споживача». Це як перший крок. Проблема більш широка і потребує великого кола учасників, які будуть її вирішувати. Що стосується Верховної Ради, у нас в Комітеті ми обов'язково розглянемо ці матеріали, які будуть нам передані. Я буду наполягати, щоб у Верховній Раді зробити слухання цього питання. Безумовно, будемо долучати й інші Комітети, щоб відпрацьовували конкретні пропозиції. Будемо, звичайно, чекати ваших конкретних пропозицій з вирішення цього питання.
Свою співпрацю я вам обіцяю.
Шальман Тетяна Михайлівна, президент Асоціації приватних інвесторів та власників.
- Дякую Вам, і також впевнена, оскільки це питання саме для нас є болючим, тому саме ми повинні розробляти механізми, саме ми повинні надавати пропозиції. І допомагати всім гілкам влади приймати конструктивні рішення.
Бак Григорій Борисович, голова правління ГО «Іста», інвестор будівництва в м. Одеса. вул. Ак. Вільямса, 138-а
- Якщо взяти досвід Радянського Союзу, на базі великих потужних підприємств створювався кооператив, в яких входили і члени підприємства, й інші, а держава гарантувала будівництво житла. Так і тоді люди отримували житло за гроші, зате цей механізм працював. Навіщо створювати ще якісь механізми, якщо він є і перевірений досвідом. Держава може гарантувати великим компаніям і кредити державних банків. І тоді будь-який інвестор чи приватний, чи забудовник, який заходить на будівництво знає – йому держава гарантувала отримання житла.
Зараз люди заплатили гроші, опинилися на вулиці. Навіть якщо й притягнуть до відповідальності винного, будівництво не ведеться. Чому, держава дає ліцензію. На рівні міста, України залучається забудовник до будівництва, чому держава не несе за такого забудовника відповідальності?
7. Обговорення програми взаємодії структур громадянського суспільства та органів державної влади у сфері захисту прав громадян – Підписання МЕМОРАНДУМУ.
Доповідачі:
Федоренко Юрій Олександрович, голова правління ГО «Центр правозахисту».
- Я почув всі історії, які розповідали, про «Еліту-центр» міг би розповідати не менше. Проблема для всіх одна – люди на вулиці, втратили кошти, держава залишилася в стороні. Правоохоронні органи – вони працюють так, як вони працюють. Хто замовив – той готує.
Перше найбільша проблема. Ми вже ходимо більше 4 років по судах. Якщо на будівництві приватних інвесторів перевищує 200, 300 осіб, це вже на багато років.
Чому люди, які вкладають свої кошти, сплачують податки, повинні ще витрачати свій час на суди.
Друга проблема. Чи є у нас законодавство, і чи є держава?. Є, і законодавство, і держава. Більше того, скрізь пропагують, що Україна йде до міжнародних стандартів. Чому подібних проблем немає у розвинених країнах? В свій час вони так само починали. Афери були і в Америці, і в Канаді. Вони створили свій досвід, його напрацювали. Чому Україна не хоче йти саме цим шляхом?
Чому на мітингах ми всі стоїмо поряд: і Київвисотбуд, і Галичинабуд,і інші? Бо чиновник, який свого часу щось не проконтролював.
Проблема одна для всіх – і тих сидить в цій залі, і для тієї, яка тільки збирається купувати. Вона є набувачем житла. Повинен бути дієвий захист людей, які вклали кошти в житло, і які хочу вкласти. Повинен бути встановлений чітко регламент документів, який повинен бути для початку будівництва.
Ми зібралися для чого? Ми анонсуємо свій намір – об'єднатися для спільної мети – захистити тих, хто вкладає кошти в будівництво і придбання житла.
Маньковський Максим Вікторович, член правління ГО «Кияни, об'єднуємось»
- Мотиви, що підштовхнули нас підтримати дане об'єднання.
На сьогоднішній день, громадська організація є найбільш ефективною формою об'єднання людей для захисту своїх невід'ємних прав і інтересів. Адже ні для кого не секрет, що партії (особливо лівого толку) які повинні захищати і виражати інтереси простих людей, працюють на підхопленні у влади і згадують про людей тільки під час передвиборної компанії, це закриті клуби для вирішення своїх бізнес інтересів їх членами/ немає ідеології / тільки ідеологія грошей.
ГО «Кияні об'єднуємось», які я представляю, від початку створювалася як об'єднання свідомих і активних громадян для захисту своїх конституційних прав, а також соціальних груп потерпілих в наслідку неправомірних дій місцевої влади або бездіяльності чиновників.
Протягом року, роботи організації, до нас звернулася безліч людей зі своїми проблемами. Першими були обдурені інвестори по вул. Лаврухіна 4,8, в Деснянському районі м. Києва. Надалі до нас приєдналися інвестора з вул. Градинська 11,12.
Це було таке перше об'єднання, оскільки мікрорайон у нас один 26-а, замовник один Деснянська РДА, і проблема одна будинку не будуються.
Після декількох пікетувань Київради і роботі із ЗМІ ми змогли донести свою проблему до широкої громадськості і влади, але при цьому особливих змін не було. Нас слухали, погоджувалися, обіцяли але при цьому влада займалася своєю улюбленою справою, яке я називаю « самоскид».
Але переломний момент настав в жовтні 2009 р. коли ми ГО «Кияни, об'єднуємось» спільно з ГО « Столичні гуртожитки» за підтримки Віталія Кличко змогли прорватися на сесію Київради. В результаті цього, влада зрозуміла що з нами треба вважатися. В кінці листопада була проведена перша в історії Київради сесія, на якій не землю роздавали, а вирішували проблеми простих людей. На превеликий жаль вона була першою і єдиною, але люди побачили, що можна хоча б таким чином вирішувати питання. Адже завдяки винесенню нашого питання на сесію ми змогли зрушаться з мертвої точки.
Виходячи з цього, ми планує і далі проводити активну роботу по захисту інтересів киян. Ми хочемо об'єднати багато соціальних груп киян, а так само громадські організації готові спільними зусиллями вирішувати не тільки свої проблеми а і проблеми нашого загального будинку – Києва;
У зв'язку з цим, наша організація усвідомлює важливість ухвалення реальних, ефективних правових механізмів захисту прав приватних інвесторів, Адже дана проблема є дуже актуальною,( про це вже говорили мої колеги). Оскільки близько 1 млн. українських сімей чекають рішення свого житлового питання, а проблема недобудованих будинків існує практично в кожному регіоні України. Тому я упевнений, що об'єднавши зусилля, ми повинні змусити владу імущих виконувати свої прямі обов'язки по захисту інтересів людей, що довірили їм цю владу.
При цьому ми чітко розуміємо, що сьогоднішній круглий стіл є лише першим кроком в довгому і складному сумісному шляху і ми впевнені, що завдяки сумісним зусиллями, а також шляхом взаємодопомоги і підтримки, нам вдасться досягти позитивних результатів.
Підписання Меморандуму про створення Спілки Громадських організацій «Житло для всіх»
Щальман Т.М. зачитала текст Меморандуму.
Вісім представників громадських організацій Києва, Одеси та Львова, які підтримали ідею створення, підписали Меморандум.
8. Дискусія щодо вирішення питання.
Нагорний Олександр Йосипович, голова правління «Кредитної спілки військовослужбовців».
- На розгляді у Верховній Раді є пропозиція. До бюджету 2010 року внести строку бюджету, і прохання до Олега Івановича підтримати нашу пропозицію, щодо надання внутрішніх державних гарантій для поновлення фінансово – кредитних механізмів для будівництва житла.
Я представляю ту організацію. Яка налічує більше півтори тисячі військовослужбовців, які стоять на черзі, і держава нам винна збудувати і передати безкоштовно квартири. Ми вивчали світовий, і російський досвід. Буде можливість видати ОВЗ під державні гарантії – буде вирішено питання.
Височин Володимир Миколайович, заступник директора Департаменту політики житлового будівництва та програми ЧАЕС міністерства регіонального розвитку та будівництва.
- Це питання, яке ви розглядаєте, було винесено на обговорення на нараду, яка відбулася в минулу п'ятницю в Міністерстві, яке за дорученням уряду, проаналізувала стан незавершеного будівництва. Готується доповідь з цього питання. На нараду були запрошені голова Нацбанку, та керівники всіх банківських установ, які займаються кредитуванням будівництва житла. Адже те що сталося – це криза довіри інвестора до забудовника, і до банківських установ.
Основна причина недобудов – фінансова площина. За результатами наради була створена робоча група, яка називається «По удосконаленню законодавства та впровадження заходів для відновлення будівництва.». наказ міністр підписав в понеділок. В робочу групу входять голова Національного банку, представники Адміністрації Президента, керівники банківських установ, великі забудовники.
Практично впродовж двох тижнів необхідно напрацювати та подати пропозиції щодо виходу з ситуації що склалася.
Два питання – вирішити як добудувати там, де ступінь готовності 70%, і як відновити довіру.
По Україні недобудованого житла більше 4 тисяч. Для того, щоб завершити зі ступенем готовності 70% треба близько 4 млрд. гривень. Але держава буде надавати допомогу лише тоді. Коли отримає щось взамін, тобто повинне бути вільне від зобов'язань житло.
Всі пропозиції я передам до розгляду на робочій групі.
Тищенко Олег Іванович, народний депутат України, член Комітету ВР з питань промисловості і регуляторної політики та підприємництва.
- В минулому уряді були передбачені заходи щодо відновлення будівництва зі ступенем готовності 70 %. І виділено 1 млрд. гривень, збудовано більше 5,5 тисяч квартир. Держава викуповувала по ціні 4 200 гривень за квадратний метр, забудовники які погоджувалися на це, будували, а держава отримувала соціальне житло.
Якщо Кабінет Міністрів візьме за основу бюджет підготовлений попереднім урядом, де ця програма була передбачена, то гроші будуть. Якщо це питання не достатньо висвітлене, давайте його підсилимо. Якщо статті такої немає в бюджеті новому, то давайте будемо наполягати, щоб хоча б 1 млрд. був залишений.
Маньковський Максим Вікторович, член правління ГО «Кияни, об'єднуємось», інвестор будівництва на вул. Лаврухіна
- Ці програми добрі для тих, в кого на об'єкті є вільні площі, а що розраховувати тим, у кого немає вільних площ? Наші будинки, як і в «еліти-центр» ні під жодну програму не підпадають?
А ще київські забудовники відмовилися під такі кошти віддавати житло навіть недобудоване.
Тищенко Олег Іванович, народний депутат України, член Комітету ВР з питань промисловості і регуляторної політики та підприємництва.
- Це був пілотний проект. Уряд планував знижувати відсоток готовності, під державні гарантії добудовувати будинки, в яких немає вільних площ.
Тому потрібно механізми й далі розробляти.
Федоренко Юрій Олександрович, голова правління ГО «Центр правозахисту».
- Ось прозвучала думка про повернення довіри до забудовників. Ви ніколи не повернете довіри, доки ці люди які сидять у залі не скажуть, що ми вам повірили. Повірте, кожне наше слово варте багатьох грошей. Бо якщо ми скажемо, що цей об'єкт будується незаконно, ні копійки туди не понесуть.
Вони вірять тим, хто потрапив в аферу, і тим, хто їх захищає.
Тому я вважаю, що для Мінрегіонбуду, для Верховної ради – брати ту проблему, яка найбільше може сказати, держава захищає чи ні.
Жовновський Василь Тимофійович, генеральний директор юридичної компанії «Абсолют».
- Механізми є. Це і створення ЖБК, і передача земельних ділянок. І кошти будуть знайдені. Потрібні й механізми впливу на владу, наприклад, щоб для «Еліти» земельні ділянки дала, а не по судах вони ходили.
9. Про проведення ряд заходів щодо об'єднання зусиль усіх гілок влади для створення передумов захисту прав приватних інвесторів: прийняття змін та доповнень до законодавчих актів, які дозволять впорядкувати будівельну сферу із залученням коштів населення.
Степанюк Дмитро Петрович, заступник Голови правління «Союзу споживачів України», народний депутат України ІІ-скликання, Заслужений працівник промисловості України, доктор філософії в галузі права.
- Я вважаю, що круглий стіл піднімає актуальну проблему. Бо з 2007 року ( я не хочу на рахунок політики це казати) , але влада перестала чути громадські організації. Якщо напишеш листа в Кабінет Міністрів, чи куди інде, в Міністерство, жодної відповіді не було. Такого ще ніколи не було. Сподіваємося, що нова влада вживатиме інших методів праці.
Для вирішення цих питань влада повинна нас почути.
В 2007 році при Кабінеті Міністрів була створена Координаційна Рада, яка представляла інтереси і споживачів, і інвесторів. Перший віце-прем'єр Азаров був співголовою та Кравчук, перший президент України Тетяна Шальман входила в склад ради і проблематику, про яку сьогодні говоримо уряд чув.
Ми ще тоді звернули увагу на договори. Адже кожна компанія заключає який їй хочеться. Від координаційної ради виходила пропозиція, щоб договори були типовими. І в Держспоживстандарті, і Мінрегіонбуді ця ідея обговорювалася. Але в зв'язку з зміною уряду, до неї ніхто більше не повертався.
Також розглядалася пропозиція про створення Фонду для потерпілих.
Союз Споживачів України ще впевнений, що і страхові компанії мажуть виступати гарантом вкладів у будівництво житла.
Підтримую Звернення. Президент повинен почути громадськість. Запропонувати, щоб при президенті була Національна Громадська рада.
І щодо звернення до Кабінету Міністрів. Пропозиція відновити роботу Національної координаційної ради з питань захисту прав споживачів та переглянути її склад. Адже інвестори та забудовники повинні бути почуті і в уряді. За тією ж постановою уряду по всіх органах місцевого самоврядування були створені відповідні ради.
Внести поправки, щодо кому розробляти і подавати пропозиції до Верховної Ради.
Ініціювати треба громадськість.
Уряд повинен чути, і на уряд потрібно тиснути.
10. Створення на основі моніторингу реєстру будівельних об'єктів на території України.
Юрій Уздемір, член правління ГО «Передові правові ініціативи»
- Моніторинг та реєстр буде виконувати стимулюючі функції для інвесторів. Якщо люди не вірять, гроші в будівництво не вкладуть. На даний час хто веде моніторинг об'єктів – це уповноважені державні органи, Асоціації будівельників, ріелторські структури. Цього не достатньо. Навіть поважні банки видавали кредити під аферу «Еліта-центр», але ж ці банки знали про
реєстр, отже він не відповідає інтересам. Найбільш об'єктивним реєстром можна вважати той, який ведуть державні органи, наприклад, Мінрегіонбуд.
Але цей реєстр не відповідає одному критерію – доступності.
Найбільше відповідати всім критеріям: об'єктивності, повноті та доступності буде той реєстр, який проводить громадська організація, або ж під контролем громадської організації за участі державної структури.
Як повинен виглядати такий реєстр, щоб він відповідав всім критеріям.
По-перше, це може бути рубрика на спеціально створеному сайті, або в іншому носії інформації.
Головне, щоб була повнота інформації: і про ступінь будівництва, і про всі інші документи,тобто вся та інформація має бути, яка безпосередньо впливає на рішення приватного інвестора – вкладати кошти чи ні.
Без участі державного органу реєстр лише громадської організації не буде користуватися всієї довірою.
А Мінрегіонбуду цікаво б було б долучити громадську організацію до створення цього реєстру.
